птаха

Якщо ви тут вперше

Цей блоґ мав би бути про: мандри, мовне питання, літературу, велосипеди, вірші, мрії, історію, що-очі-бачать, що-спало-на-думку, таке-сяке т.д. та ін. тощо. Але ж у світі стільки всього, про що хочеться написати! ;)
Тут є трохи більше про мене.
Мої вірші і не тільки вірші можна почитати тутечки.
Будьте чемні. Приємного чтива!

P.S. Переїхала сюди friday-ptaha.blogspot.com.

1469885_552841584791730_1680860869_n
Tags:
ля-ля-ля

Веломандрівка навколо ставків в заплаві річки Нивка

Коли багато разів їздити ровером по одній місцевості, то згодом це набридає, тому ми сьогодні шукали новий маршрут. Ідеальна мандрівка в таку спеку, як зараз, - це після 18-ї вечора десь на 3 години і не більше, ніж на 15-17 км, щоб мати ще трохи часу десь посидіти на водою під крислатим дубом і помилуватися призахідним сонцем, очеретами, чаплями і послухати спів птахів. А потім, не поспішаючи, поїхати через ліс додому. Правда, я не впевнена, що субота - найкращий день для цього, бо в лісі дуже багато людей - з машинами, собаками, дітьми, м'ячами, шашликами, гучною музикою (навіщо, навіщо на природі слухати гучну музику?!).
Поїхали ми велосипедами до лісу і до озера, а якщо більш точно - до ставків Дослідного господарства "Нивка" Інституту рибного господарства НААНУ.
гіпі тачка

Олика - давня столиця Радзівілів

Їдемо на захід трасою Н22, сонце засліплює очі. Минаємо Рівне, Клевань. Далі, біля поста ДАІ, звертаємо ліворуч – і наша жовта "Skoda Fabia" з'їжджає зі звичайної асфальтівки на стару бруківку, викладену ще за Радзивілів. Із обох боків великі дерева схиляють гілля, утворюючи арку. За деревами – поля, а тут – стара брукована дорога у зеленому тунелі, що веде в Олику – родинне гніздо Радзівілів.

Перше, що бачить подорожній, в'їхавши в Олику, – стару браму, названу Луцькою. Споруджена у 17 столітті, Луцька брама непогано збереглася – двоярусна, цегляна, з арочним проїздом, біля арки – ніші. Загадкою для мене залишилося те, як при тому, що брама є пам'яткою архітектури національного значення і навіть має охоронний номер, місцеві селяни зробили у ній крамницю. Просто в арці, де був колись проїзд.

Читати більше
дівчинка

Речі, які тебе приручили


Перебирати старі папери і записники – це копирсання у минулому. Ось це – університетський розклад пар, тут – цитати із якоїсь книги, список справ, список мрій, листівки із новим роком, які не встигла відправити, - я їх так і не відправлю, бо на них стоять підписи і дата, а рік надворі уже зовсім інший, - напівзасохла гуаш, кольорові олівці, сухі пелюстки троянд, висновок лікаря про хворобу, кольоровий папір, фотографії із випускного. Усе минуле може поміститися у кількох шухлядах.
Здається, ще жодного разу я не палила конспекти. Шкільні зошити палила мама, а конспекти всі є. Зібрані у великий чорний пакет BOSS вони лежать на горищі, чекають свого часу, коли хтось почне з них вчитися. Та насправді навряд чи вони ще знадобляться.  Лежатимуть на горищі, припадатимуть пилом, поки років через десять їх хтось не спалить у грубці. Перед тим він (чи вона) їх перегорне, навіть намагатиметься щось прочитати, а потім почне виривати із середини аркуші і кидати у вогонь. Так згорять усі записи про римських імператорів, вікінгів, хрестоносців, Великі географічні відкриття, усі французькі революції, гайдамаків і польську шляхту, петлюрівців і совєтів, погляди Макіявеллі, Вольтера, Маркса, Шпенглера і Фукуями. Цілих п’ять років мого університетського життя. Разом з усіма роздруківками, ксерокопіями цілих розділів із чужих монографій і чернетками моїх курсових робіт.
Read more...Collapse )
автостоп

За це я і люблю автостоп

Ось за що я люблю автостоп. Ти не просто з кимось безкоштовно їдеш автівкою, а ще й маєш цікаву розмову і навіть подарунок. З Дубно до Львова ми їхали з одеським бізнесменом, який підтримував Євромайдан, а зараз допомагає біженцям з Криму. Він виклав нам своє бачення з геополітики, як пов'язана відмова Ірану від ядерної зброї з анексією Криму та чому далі буде все складніше, розповів, як його знайомі у Росії стали фашистами, а потім ввімкнув диск з віршами Вєри Полозкової. Наприкінці, коли ми йому подякували і подарували магнітик "Євромайдан - це..", який робив Громадський сектор Євромайдану, чоловік дуже зрадів нашому подарунку і нам подарував справжнє грецьке мило.
ля-ля-ля

Подорожні

У потязі Івано-Франківськ-Київ разом з нами у купе їхав хлопець, який йде добровольцем у Національну гвардію. Уже пройшов медогляд, їде на тренування на 15 днів у Нових Петрівцях. А потім - у Слов'янськ.
Йому 21.
ля-ля-ля

Як держава захищає мову. Досвід Литви

Як не дивно із початком війни з Росією українську мову в Україні почали вживати рідше. Мовляв, щоб не відштовхнути "схід". Хибна думка, адже мова це частина державності. У більшості європейських країн є державні органи, котрі опікуються розвитком мови свого народу. Литовський досвід особливо актуальний.

У квітні ми зустрілися з Державною комісією литовської мови, щоб детально їх розпитати про те, як Литва проводить мовну політику і як захищає державну мову. Комісія знаходиться на головній вулиці Вільнюса – проспекті Гедиміна, 60. Усі вивіски і реклама на цій вулиці, як і будь-де в Литві, – литовською. Литовську найчастіше чути в кав’ярнях та магазинах.
З головою Комісії Дайвою Вайшнєне (Daiva Vaišnienė) та її заступницею Юратє Пальонітє (Jūratė Palionytė) ми спілкуємося російською, хоча перед цим списувалися англійською. Вони знають про стан справ в Україні та про чинний мовний закон Ківалова-Колєсніченка.
На Texty.org.ua вийшла редагована версія інтерв'ю. Тут можна прочитати повну версію.
01
Багато тексту про мовну політику ЛитвиCollapse )
ля-ля-ля

Чорно-біле Рівне

Я люблю їздити у Рівне. Тут натуральна кава по 3 гривні :)

Кілька причин полюбити Рівне:

  • тут є велопарковки;

  • Боярка (наголос на літеру я) - це район, який знаходиться далеко від центру, на тролейбусі туди їхати всього 15 хвилин;

  • дуже багато дерев, парків і озерець;

  • полуниця майже вдвічі дешевша, ніж в Києві;

  • тут є вулиці імені Бандери, Шухевича, Коновальця, Чорновола, Клима Савура, Директорії, Мельника, Мазепи;

  • звідси близько до Острога, Львова, Луцька і не так вже й далеко до Києва.

Є ще й інші причини, але про це іншим разом ;)
Чорно-білі світлиниCollapse )